Айва – це осіннє обдарування природи, що має яскравий смак і безліч корисних властивостей. Популярність цього плоду зростає з кожним роком, і багато хто задається питанням, як правильно заварювати айву, щоб отримати максимум смаку та користі.
Першим кроком при приготуванні напою з айви необхідно вибрати правильну сировину. Оптимально використовувати стиглі, соковиті та ароматні плоди без видимих ушкоджень. Купуйте айву в надійному місці, щоб бути впевненим у якості продукту.
Перед тим, як приступити до заварювання, айву необхідно добре промити та почистити від шкірки та насіння. Потім плоди розрізають на кілька шматочків і поміщають у чайник чи каструлю. Для надання насиченого аромату та смаку можна додати трохи цедри лимона чи апельсина.
Крок | Опис |
---|---|
1 | Виберіть якісні сухофрукти айви. |
2 | Промийте сухофрукти та обсушіть їх. |
3 | Замочіть сухофрукти на 10-15 хвилин|мінути| в холодній воді. |
4 | Поставте чайник із водою на вогонь та нагрійте до кипіння. |
5 | Покладіть сухофрукти в чайник із окропом. |
6 | Заварюйте айву протягом 5-10 хвилин. |
7 | Подавайте готовий напій у чашках чи склянках. |
Як приготувати цукор з айви?
Процес приготування
- Ставимо кип'ятити воду.
- Айву ріжемо. У мене ось попалася покоричневіша – як з'ясувалося, у чаї вона – дуже навіть нічого!
- Закладаємо компоненти заварювання в чайник.
- Ну, і як тільки вода припинила кипіти після вимкнення чайника – заварюємо чай з айвою щонайменше 5 хвилин.
- Все, вже можна насолоджуватися!
Які хвороби лікують айва?
Листя, кора гілок айви, у вигляді відварів застосовуються при лікуванні цукрового діабету, гіпертонічної хвороби. Сучасна наукова медицина призначає айву у лікувальному харчуванні хворих на залізодефіцитну анемію, при гастритах з підвищеною кислотністю, простудних захворюваннях дихальних шляхів.
Чим корисний відвар із айви?
У народній медицині багатьох країн здавна відвар плодів застосовують при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту для покращення діяльності кишечника. Крім того, цей екзотичний фрукт містить сполуки, що перешкоджають розмноженню хелікобактер пілорі – головного винуватця виразки шлунка.